Стратегія апгрейду велосипедних досягнень (від адепту колгоспу)
Нещодавно вийшла в світ цікава стаття про те, як і що вдосконалювати на свому двоколісному товариші. Оскільки я представляю інше крило з дещо іншими поглядами, то і тема буде трохи інакшою – для чого це все вам потрібно.
Я не досягнув видатних спортивних результатів, і не досягнув достатнього рівня наполегливості для регулярних тренувань, тому мої думки – це думки того, хто приїжджає в середині чи в кінці протоколу. Хоча таких, як я – більшість, оскільки всім приїжджати в чемпіонах не дано :)
Матеріальна частина
Спостерігаючи за тим, які ровери присутні в нас на дворових гонках, можна бачити таку картину – є і звичайні стокові велосипеди, є і шедеври «хріностворення», а є і такі екземпляри, на яких можна проїхатись з невеликим соромом навіть на престижному етапі ЧС з велоспорту. Тобто деякі ровери нашої велоспільноти не так сильно відрізняються від роверів, на яких їздять професіонали, що ставлять світові рекорди. Принаймні, до них їм ближче, ніж до стокового ровера за 400 доларів. Проте, якщо подивитись на ровери наших переможців, то можна сказати, що дехто з них перемагає на «водопровідних трубах», на ригідах, на колхозах і тому подібне.
Для чого це все?
Отут і закрадається сумнів – якщо велика частина тих, хто справді виграють, катаються на чому попало, то для чого викидати гроші на нові перекидки, колеса, покришки, інтегровані системи і тому подібне? Запевняти себе, начебто ось така деталь мені дасть мінус 5 секунд на колі, така – ще мінус 10, такі покришки котять краще, така вилка хаває рельєф краще, що в сумі дасть мені мінус 20, не треба.
Уявні результати
З тої кількості літератури про досягнення у велоспорті, яку я вивчив, важливою для досягнення пристойних результатів є не вага ровера, а час, проведений в сідлі, регулярність цих тренувань та їхня правильність (якщо ви читаєте цю статтю, то, ймовірно, ви зможете знайти й інші, авторитетніші велосипедні рекомендації, тому лінків на те, де можна скачати книжки по велотренуваннях, я тут не наводжу). Зрозуміло, що легший ровер їде скорше, однак спостереження показують, що легший ровер менш тренованого гінця їде повільніше, ніж чугунієвий ровер більш тренованого.
Нехитрі конвертації
Отож, перед тим, як зібратись купити нову деталь чи новий ровер, варто перевести це в людиногодини. Наприклад, якщо я хочу купити вилку, яка коштує, припустимо, тиждень моєї роботи в офісі, або ж 40 людиногодин, то питання є наступним – від чого я буду мати більшу користь як велосипедист – від того, що я пропрацюю ці 40 людиногодин і таки куплю розкручену маркетологами, продавцями і велодрочерами вилку, чи від того, що я працюватиму наступні 20 днів на 2 людиногодин менше, і присвячу ці дві години тренуванням в найближчому лісі? 20 робочих днів – це майже три календарні тижні – не такий вже й малий термін (зрозуміло, що не такий вже й великий, але краще хоч так), аби підняти і загальну фізичну підготовку, і техніку катання.
Зрозуміло, приклад зовсім умовний, і далеко не в кожного така робота, що дозволить зробити подібні конвертації, однак сподіваюсь, що хід думок зрозумілий – можна зробити додаткові тренування за рахунок відпусток, переорганізації робочого дня так, аби присвячувати велосипеду час зранку/по обіді/ввечері.
Не гонками єдиними
Подібно можна притягнути за вуха вищевикладений текст не лише для гінців. Тобто якщо ви – прихильник краєзнавчих поїздок, туризму, простого «трейлу» чи чогось подібного, і підвищувати свою підготовку по знайомому колу «між трьома соснами» вам нецікаво, все одно можна знайти більше часу для свого хобі, і бути велосипедистом не лише через те, що ви колись купили велосипед (який можливо часто припадає порохом), а й через те, що ви на ньому катаєтесь. Я сподіваюсь на те, що роверисти, серцю яких милим є велотуризм, розцінюють високі досягнення як кількість відвіданих місць, і їх (високі досягнення) отримують ті, хто більше крутить педалі (я не про каденс). Поїхати в Карпати за дві години до роботи навряд чи вдасться, однак навіть біля нашого міста є достатньо звичайних польових доріг (чи шосе, якщо ви є членом віртуального угрупування «622 only»), які ведуть або туди, де ви ще не були, або туди, куди, можливо, варто поїхати ще раз.
Ті, хто просто любить кататись в своє задоволення і їх не цікавлять ані нові побачені краєвиди, ані секунди прогресу на знайомій трасі, могли би екстраполювати принцип Кена Роквела з фотографії на деякі інші галузі свого життя – наприклад, Роверист А, який чекає, поки йому приїде з чейну нова хороша вилка і навіть близько не захоче підійти до свого сантура чи спінера (список можна продовжити), буде в програші порівняно з Роверистом Б, який продовжуватиме кататись на подібному сантурі, бо Роверист Б має хоч якийсь шанс отримати хороші враження від велопрогулянок. Звичайно, мої поради можна слухати лише у випадку, якщо вам приємно взагалі кудись їздити.
Окремого абзацу заслуговує прошарок людей, які працюють на роботі, де потрібно працювати з вересня по червень, і потрібно мати відпустку з липня по серпень. Зрозуміло, що їм не підійде зменшити кількість робочих годин. Однак я говорю не про те, щоби півдня кататись, а півдня працювати, чи не їхати у відпустку з дружиною на море, а їхати кататись по околицях. Моя позиція – знайти місце для ровера у своєму часі, бо знайти місце для нього у своєму бюджеті – це навіть не половина справи, хоча ніша, яку займає ровер в нашому житті, мало в кого є однаковою. Можливо, варто зацікавитись керуванням часом, плануванням, економією намарне витрачених хвилин. Тоді знайти те, чого ви прагнете, буде легше.
І знову про матеріальне
Повертаючись до теми матеріальної частини. Не те, щоби я казав, що бюджетний трьохсотдоларовий ровер – це все, що вам потрібно. Однак потрібно вияснити, що саме вам потрібно – комфорт, низька вага, естетика і феншуй, чи просто надійний інструмент для катання. Про надійність окремих компонентів я говорити не можу, оскільки не можу похвалитись надзвичайною обізнаністю в ринку велокомпонентів, однак інвестиції в надійність, можливо, мають сенс. Хоча співвідношення «ціна-якість» кожен визначає для свого ровера сам.
анонімУс.